Найбільша проблема проживання моєї мами у нас, це її намагання впливати на ситуації, за які вона (в цілому) не несе ніякої відповідальності. Найгірше в цій ситуації, я не можу активно агресувати, відстоюючи свої позиції (прохання чи м'яка агресія в даному випадку не допомагають, бо їх просто ігнорують).

В чому суть, мала температурить орієнтовно 1,5 тижні. Не гарячка, але субфебрильна температура наявна протягом дня і то не весь час. З лікарем консультувались, аналізи здали, ліки приймаємо. Нічого серйозного у нас не виявили, наразі спостерігаю за станом. Аріанна активна і поводить себе як і зазвичай.

АЛЕ

Моя мама задовбала мене ставлячи малій діагнози з повітря. Наполягає "сходити" до фітотерапевта, яка по фото може розказати про всі болячки і надати лікування (бляяя! По фото, через вайбер, то піздец!) І ще купа всяких ідіотських пропозицій, які вона досить агресивно просуває зі свого боку.

Мої аргументи на неї не діють і взагалі "ти занадто безпечна для такої ситуації". В паніку я ,зазвичай, не впадаю і намагаюсь якось адекватно розглядати ситуацію. Але моя адекватність, то занадто просто! Як я так можу! Все умрут і так далі по списку!

Сьогодні мене вибісили та коли я вже почала конкретно агритись, то тут мені сказали сфігалі я псіхую і взагалі чо ти кричиш! Аааа!
Мій мозок просто вибухає від тих маминих (бабусиних) метаній і моїх намагань працювати/кейтерувати емоції(як свої так і Аріанни)/відбиватись від нападок/намагань зберігати спокій/і далі по списку.

Фух! Трошки виговорилась і аж стало легше жити.